Місто Заліщики, південні ворота Тернопілля, розташоване на лівому березі Дністра за 125 км від обласного центру. Через Заліщики пролягає стратегічна магістраль Брест-Одеса; залізницею йдуть поїзди на Тернопіль, Чернівці, Івано-Франківськ, Одесу, Київ, Москву, Софію. Населення 10 тис. чоловік. Назва міста виводиться від місця проживання перших поселенців: "за лісом". Історія Заліщик сягає XIV-XV століть. У 1763р. тут збудовано костел св.Станіслава. Тоді на гербі міста можна побачити ратушу, де розташовувалась міська управа, а над нею височить єдиноріг - символ мужності і військової відваги. У 1766р. статус повітового міста. Заліщики славились килимарями, гончарами, різьбярями. На межі XIX-XX століть діяли цегельний, пивоварний заводи, гуральня, два кам'яні кар'єри, сталярна, слюсарна, шевські майстерні. Розвивалось сільське господарство, відкрилась городнича школа.

З вересня 1899р. у Заліщиках діяла державна чоловіча учительська семінарія (з 1936р. гімназія), де працювали директором письменник Осип Маковей, викладачами краєзнавець Йосип Шварц, літературознавець Тадей Залеський та ін. Співцем Стрілецтва є уродженець Заліщик М.Гайворонський - головний капельмейстр військ УНР. Серед відомих людей краю - культурно-громадські діячі: адвокати В.Охримович і В.Бараник, отці Й.Раковський, І.Туркевич, І.Коцик, що заснували в місті філію "Просвіти". Тут корені відомих людей: агронома-дослідника Романа Коцика, мовознавця Миколи Пушкаря, організатора кооперативного руху Євгена Храпливого, фізика Володимира Кучера, артиста Євгена Коханенка та ін. Після створення ЗУНР у листопаді 1918р. у Заліщиках встановлено Українську владу. Багато заліщан вступили тоді до УГА. На початку червня 1919р. в Заліщиках перебував уряд ЗУНР. На Заліщанщині жили і творили патріарх Мстислав (Степан Скрипник), громадські діячі письменник В.Верига, фізик Т.Гнатюк, один з керівників "Руської Трійці" Я.Головацький, О.Ольжич (Кандиба), поет В.Вихрущ, письменник П.Ковальчук. Сьогодні у місті діють дві загальноосвітні школи, школа-інтернат, обласний дитячий ревматологічний санаторій, гімназія, художня, музична, спортивна школи, станція юних техніків, два дитячі садки, краєзнавчий музей, будинок народної творчості, бібліотека, кінотеатр, ПТУ-7, агроколедж НАУ, госпіталь ІВ та реабілітованих, лікарня, обласний тубсанаторій. Із здобуттям незалежності України розвивається приватне підприємництво.

English translation:

The city of Zalischyky, the south gate of Теrnopil Oblast, is on the Dnestr River, 125 km from the regional center. Through Zalischyky, a strategic highway lies from Odessa; trains go on to Теrnopil, Chernivsty, Ivano-Francovsk, Odessa, Kiev, Moscow, and Sophia. The population is 10 thousand people. The name of city originates from a place of residence of the first settlers: "after a forest".

History of Zalischyky archives XIV-XV ages. In 1763, the Cathedral Stanislava was built. On the coat of arms for the city is a town hall, where city justice was disposed, and above a standing unicorn representing an image of courage and military bravery. In 1766, the area achieved the status of city. Zalischyky was famous for producing carpets, pottery, and carvings. Emerging brickworks, (гуральня), stoning skills, steel work, metalwork, and shoe workshops also operated. On the verge of XIX-XX ages, agriculture developed, and as a result the agricultural school was opened.

In September 1899, a state masculine teaching seminary (the first high school opened in 1936) began operation in Zalischyky, under director/writer Osup Макоvey, teacher and researcher of the region Joseph Shvarts, literary critic Tadey Zalesky, and others. The native Zalischykian, M. Haivoronky was a singer (Стрілецтва) and main conductor of troop УНР. Among the known people of the area are public men: advocates of V. Ohrimovich and V. Baranik, fathers of Y. Rakovsky, І. Turkevich, and І. Kotsik, who founded the branch of "Education" in town. Zalischyky is the roots of the following people: agriculturist-researcher Kotsika Romana, linguist Nick Pyshkaria, organizer of co-operative motion Hraplivoho Eugen, physicist Vladimir Kychera, artist Kohanenka Eugen and others. In November 1918, WUNR was created and Zalischyky Ukrainian power was set. Shortly after, much of Zalischyky entered the then UGA. In the beginning of June 1919 the government of WUNR was established in Zalischyky. In Zalischyky lived the patriarch Mstislav (Stepan Skriphik), public man and writer V. Veriha, physicist Т.Hnatuk, and one of leaders of "Ruskoye Trinity," Y. Holovatsky, О.Оlzhich (Kandiba), poet V. Vihrysh, and writer P. Kovalchuk. Today there are two secondary schools, a boarding-school, a regional child's sanatorium, a gymnasium, a creativity center, a musical school, sporting schools, a station for young technicians, two preschools, a regional museum, a house of folk creativity, a library, a movie theater, PTU-7. Also operating in the city is an agricultural college, hospital for IV and rehabilitation, a regional hospital, and a regional sanatorium. Private enterprises have been developing since the independence of Ukraine in December 1, 1991.